Стаття 1058. Договір банківського вкладу

1. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

2. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

3. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

1. Договір банківського вкладу (депозиту) передбачає передання вкладником або для нього грошової суми банку та виплату (повернення) такої ж суми банком і сплату ним вкладникові процентів (доходу в іншій формі) на умовах, встановлених договором. Внесення вкладником грошової суми до банку оформляється вкладним (депозитним) рахунком (абзац дев’ятий п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземних валютах [423]). Це наближає договір банківського вкладу до договору банківського рахунка і обумовлює поширення на договір банківського вкладу положень Цивільного кодексу (ст. 1066 — 1076), якщо інше не встановлено спеціальними правилами ст. 1058 — 1066 ЦК або не випливає із суті договору банківського вкладу.

2. Визначення договору банківського вкладу як публічного (у разі, якщо вкладником є фізична особа) виключає можливість відступлень в договорі від умов про розмір процентів та від інших умов, які встановлені банком, оскільки умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів (ч. 2 ст. 639 ЦК).