Стаття 1055. Форма кредитного договору

1. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

2. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

1. Стаття 1055 ЦК встановлює категоричну вимогу про письмову форму кредитного договору та визнає нікчемними договори, якими ця вимога порушується.

2. Відповідно до ч. 2 ст. 346 ГК встановлюються такі правила, що регулюють відносини на стадії укладення кредитного договору: 1) для прийняття банком рішення про укладення кредитного договору (про надання кредиту) позичальник має звернутись до банку з клопотанням (заявою), в якому зазначається характер кредитного договору, мета використання кредиту, сума кредиту (в абзаці другому ч. 1 ст. 346 ГК некоректно зазначається «сума позички». Позичка — це зовсім інший інститут цивільного права, що регулюється ст. 827 — 836 ЦК). До клопотання додається техніко-економічне обґрунтування кредитного заходу та розрахунок економічного ефекту від його реалізації;

2) банку надається право попередньо (до підписання кредитного договору) вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту.

3. Частина 3 ст. 346 ГК, в принципі, визнає право сторін кредитного договору визначити за домовленістю розмір процентів за користування кредитом, але забороняє надавати безвідсоткові кредити (крім випадків, коли таке право банку надається спеціальним законом). Крім того, встановлюється, що передбачений кредитним договором розмір процентів за користування кредитом не може бути нижчим, ніж процентна ставка, яку виплачує сам банк, і процентна ставка, що виплачується ним за депозитами (ч. 3 ст. 346 ГК).