Стаття 886. Відповідальність замовника

1. У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов’язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

1. Стаття 886 ЦК при першому наближенні може бути витлумачена в такий спосіб, що в ній лише повторюються загальні положення про зобов’язання стосовно договору будівельного підряду. І це дійсно так, оскільки йдеться про обов’язки замовника за договором будівельного підряду, які не є грошовими. Але ж основне коло обов’язків, які покладаються на замовника в зв’язку з укладенням договору підряду, є грошовими. Тому беззаперечним є лише обов’язок замовника сплатити на користь підрядника неустойку. А уже визначення підстави виникнення цього обов’язку та обов’язку замовника відшкодувати збитки потребує додаткової аргументації. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання, тобто він несе відповідальність і за відсутності вини. Стаття 886 ЦК має кваліфікуватись як така, що формулює спеціальне правило, яке підлягає переважному застосуванню перед ч. 1 ст. 625 ЦК. Отже, за відсутності вини замовника у простроченні виконання чи невиконання ним грошового зобов’язання, що ґрунтується на договорі підряду, замовник відповідальності не несе.

2. Обов’язок замовника відшкодувати завдані підрядникові збитки, завдані невиконанням чи неналежним виконанням замовником грошових, а також інших обов’язків, лише повторює стосовно будівельного підряду загальні правила ст. 623 і 624 ЦК. До господарських відносин щодо капітального будівництва переважно застосовується спеціальне правило ч. 1 ст. 322 ГК [31], яке також визнає вину умовою відповідальності сторін договору підряду на капітальне будівництво, але встановлює залікову неустойку.

3. Стаття 886 ЦК не виключає застосування до замовника, що порушив грошове зобов’язання, відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК.