Стаття 1169. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист

1. Шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист від протиправних посягань, у тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі, не відшкодовується.

2. Якщо у разі здійснення особою права на самозахист вона завдала шкоди іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка її завдала. Якщо такої шкоди завдано способами самозахисту, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства, вона відшкодовується особою, яка вчинила протиправну дію.

1. Чинність ст. 1169 ЦК поширюється на зобов’язання відшкодування і майнової, і моральної шкоди.

2. Завдання шкоди при здійсненні права на самозахист є правомірним, якщо при цьому управнена особа не виходить за межі самозахисту, встановлені ст. 19 ЦК. Тому ст. 1169 ЦК є лише певною конкретизацією положення ч. 4 ст. 1166 ЦК (щоправда, чинність ст. 1169 ЦК виходить за межі ч. 4 ст. 1166 ЦК, оскільки поширюється і на зобов’язання відшкодування моральної шкоди).

3. Слова «якщо при цьому не були перевищені її межі» відносяться до слів «у стані необхідної оборони» і не відносяться до слів «шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист від протиправних посягань». Але і для здійснення права на самозахист від протиправних посягань за відсутності обставин необхідної оборони існують межі. Ці межі встановлені ст. 19 ЦК.

4. У ч. 2 ст. 1169 ЦК викладені два речення, що пов’язані контекстом. Тому обидва ці речення слід тлумачити у їх логічному зв’язку. Це означає, що шкода, завдана іншій особі при здійсненні права на самозахист, відшкодовується особою, яка вчинила протиправну дію, від якої здійснювався самозахист. І тільки у випадках, коли шкоди при здійсненні самозахисту завдано способами самозахисту, які заборонені законом та суперечать моральним засадам суспільства (тобто за умови, що особа при здійсненні самозахисту вийшла за межі ст. 19 ЦК), особа, що здійснювала самозахист, несе обов’язок відшкодування шкоди. Пред’явлення в таких випадках регресного позову особою, що здійснювала право на самозахист з порушенням вимог ч. 2 ст. 1169 та ст. 19 ЦК, до особи, від протиправних дій якої здійснювався самозахист, є можливим. Для цього є такі підстави, як протиправність цих дій, шкода на боці особи, що здійснювала самозахист. Є і причинний зв’язок між протиправними діями та цією шкодою, якщо тільки невиправдано і всупереч закону не звужувати зміст поняття причинного зв’язку. За наявності вини особи, що здійснювала протиправні дії, які стали підставою для самозахисту, будуть всі необхідні підстави для задоволення регресного позову.