Стаття 343. Набуття права власності на скарб

1. Скарбом є закопані у землі чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності.

2. Особа, яка виявила скарб, набуває право власності на нього.

Якщо скарб був прихований у майні, що належить на праві власності іншій особі, особа, яка виявила його, та власник майна, у якому скарб був прихований, набувають у рівних частках право спільної часткової власності на нього.

3. У разі виявлення скарбу особою, яка здійснювала розкопки чи пошук цінностей без згоди на це власника майна, в якому він був прихований, право власності на скарб набуває власник цього майна.

4. У разі виявлення скарбу, що є пам’яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава.

Особа, яка виявила такий скарб, має право на одержання від держави винагороди у розмірі до двадцяти відсотків від його вартості на момент виявлення, якщо вона негайно повідомила міліції або органові місцевого самоврядування про скарб і передала його відповідному державному органові або органові місцевого самоврядування.

Якщо пам’ятка історії та культури була виявлена у майні, що належить іншій особі, ця особа, а також особа, яка виявила скарб, мають право на винагороду у розмірі до десяти відсотків від вартості скарбу кожна.

5. Положення цієї статті не поширюються на осіб, які виявили скарб під час розкопок, пошуків, що проводилися відповідно до їхніх трудових або договірних обов’язків.

1. На відміну від раніше чинного, новий Цивільний кодекс за загальним правилом ч. 2 ст. 343 ЦК визнає факт виявлення скарбу таким, що тягне набуття права власності на скарб особою, яка виявила скарб. У той же час установлюється низка винятків із цього загального правила.

2. Якщо скарб виявлений у майні, що належить на праві власності іншій особі, ця остання та особа, що виявила скарб, набувають у рівних частках право спільної власності на скарб. Суб’єкт іншого, крім права власності, речового права, права на скарб, виявлений у майні іншою особою, не набуває.

3. Якщо розкопки чи пошук цінностей велися без згоди на це власника майна, в якому був прихований та виявлений скарб, право власності на скарб набуває власник зазначеного майна. При цьому під власником слід розуміти не тільки юридичних та фізичних осіб, а й державу, і територіальні громади. Особи, які не мають права власності на майно, зокрема на земельні ділянки, а мають лише право користування, не можуть набувати права власності на скарб або його частину.

4. Якщо скарб містить пам’ятки історії та культури, право власності на нього набуває держава незалежно від того, хто є власником майна, в якому виявлено скарб. Але особа, що виявила скарб, має право на одержання від держави винагороди в розмірі 20 відсотків вартості скарбу на момент виявлення. Але особа, що виявила скарб, не набуває права на винагороду, якщо вона не виконала свого обов’язку невідкладно повідомити про виявлення скарбу органу міліції чи відповідному органу місцевого самоврядування та передати скарб цьому органу.

5. Якщо скарб, який містить в собі пам’ятки історії та культури, виявлений у майні, що належить іншій особі, ця особа, а також особа, що виявила скарб, мають право на винагороду від держави в розмірі 10 відсотків від вартості скарбу, право власності на який набуває держава.

6. Фізична особа, що виявила скарб під час розкопок, пошуків, що проводились відповідно до трудових обов’язків, не набуває ні права власності на скарб або його частину, ні права на винагороду. Це правило поширюється і на ті випадки, коли фізична особа проводила розкопки або пошуки відповідно до укладеного цивільно-правового договору.