Стаття 428. Здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам

1. Право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватися за договором між ними. У разі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно.

1. Критерієм для визнання співавторства є участь суб’єкта в створенні об’єкта власності інтелектуальною, творчою працею. Спеціальними законами стосовно окремих об’єктів інтелектуальної власності встановлюється, за яких умов особи не визнаються співавторами (ст. 8 Закону «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» [155]; ст. 6 Закону «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» [119]). Співавторами не можуть бути визнані особи, що надали творцеві (авторові, винахідникові) технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при створенні об’єкта інтелектуальної власності або оформленні необхідних документів.

2. Співавтори або інші особи, яким спільно належить право інтелектуальної власності, можуть домовитись про порядок здійснення свого права і укласти відповідний договір. Такий договір може передбачати право укладення правочинів щодо об’єкта спільної інтелектуальної власності однією або декількома особами, яким належить це право. Якщо такий договір учасники права спільної інтелектуальної власності не уклали, вони здійснюють своє право спільно. Оскільки недосягнення учасниками права інтелектуальної власності згоди щодо здійснення цього права не можна кваліфікувати як порушення, суд не може вирішити спір між учасниками права інтелектуальної власності. Не може суд вирішити такий спір і в порядку захисту інтересу, оскільки захист інтересу не може здійснюватись всупереч інтересам інших суб’єктів. У принципі, такого ж підходу законодавець дотримується і стосовно здійснення права спільної сумісної власності (ст. 369 ЦК). Правда, стосовно об’єктів речового права, що знаходяться у спільній сумісній власності, допускається виділ частин. Але ж за неможливості виділу можлива виплата компенсації ініціатору виділу. Право інтелектуальної власності реально поділити неможливо. Тому законодавець і залишив виключно на розсуд учасників спільної інтелектуальної власності питання про порядок здійснення права на об’єкт інтелектуальної власності.

3. Викладене в цій статті правило не виключає чинності положень спеціальних законів, відповідно до яких можливе, за відсутності відповідної згоди, використання об’єкта інтелектуальної власності кожною із осіб — співвласників об’єкта інтелектуальної власності на свій розсуд, крім відчуження об’єкта або надання права на його використання.