Стаття 330. Набуття добросовісним набувачем права власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права

1. Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

(Із змін, від 18.11.2003)

1. Стаття 388 ЦК установлює випадки, коли власник майна не може витребувати його у добросовісного набувача. Оскільки майно не може бути витребуване у такого набувача, ст. 330 ЦК визнає за таким набувачем право власності, хоч особа, що передала йому це майно, і не мала права вчиняти правочин щодо передання набувачеві цього майна. Момент переходу права власності до набувача визначається при цьому відповідно до ст. 334 ЦК (у момент передання речі за правочином).

2. Правила ст. 330 ЦК і ст. 10 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» [207] свідчать про те, що вітчизняний законодавець періоду формування ринкової економіки відійшов від загальновизнаного положення римського права про неможливість передання особою іншій особі більше прав, ніж перша з осіб має, ще більше, ніж законодавець радянської доби.