Стаття 919. Строк доставки вантажу, пасажира, багажу, пошти

1. Перевізник зобов’язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків — у розумний строк.

2. Вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим.

Одержувач вантажу повинен прийняти вантаж, що прибув після спливу зазначених вище строків, і повернути суму, виплачену йому перевізником за втрату вантажу, якщо інше не встановлено договором, транспортними кодексами (статутами).

1. Строк доставки вантажу, пасажира, багажу, пошти підлягає встановленню в договорі лише у випадках, коли строк доставки вантажу в нормативному порядку не визначений. У таких випадках строк слід визнати істотною умовою договору перевезення. Проте відсутність у договорі такої умови не означає, що договір є неукладеним. Якщо за відсутності домовленості про строк вантаж був прийнятий для перевезення, перевізник несе обов’язок доставити вантаж у пункт призначення в розумний строк. У ст. 160 КТМ [23] стосовно таких випадків вживається термін «звичайно прийняті терміни».

2. Розгорнені правила щодо обчислення строків доставки вантажів встановлені лише стосовно перевезення залізничним транспортом (див. Правила обчислення термінів доставки вантажів [415]). Терміни доставки пасажирів встановлюються розкладами руху транспортних засобів.

3. На перевізника покладається обов’язок видати вантаж особі, якій надане право на його одержання (ч. 1 ст. 909 ЦК; ч. 1 ст. 307 ГК [31]). Несвоєчасне виконання перевізником цього обов’язку кваліфікується як прострочення доставки вантажу, що тягне відповідальність перевізника. Якщо вантаж на вимогу одержувача не виданий йому впродовж тридцяти днів після спливу строку його доставки, він вважається втраченим. Інший строк може бути встановлений договором, транспортними кодексами або статутами. Стосовно перевезень залізничним транспортом ст. 117 СЗУ [278] повторює зазначене правило про місячний строк, сплив якого дає підстави вважати, що вантаж втрачено.

4. У разі втрати вантажу перевізник несе відповідальність перед одержувачем відповідно до ст. 924 ЦК та інших положень цивільного законодавства. Але у випадках, коли вантаж прибув після сплати перевізником одержувачеві грошових сум в порядку відповідальності за втрату вантажу, одержувач зобов’язаний прийняти вантаж та повернути отриману від перевізника суму. Інше може бути встановлене транспортними кодексами та статутами, але на цей час такі інші правила не встановлені.