Стаття 883. Відповідальність підрядника

1. Підрядник відповідає за недоліки збудованого об’єкта, за прострочення пере- дання його замовникові та за інші порушення договору (за не досягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

2. За невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

3. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

1. Незважаючи на те, що підрядник за договором будівельного підряду виконує роботу на свій ризик (ч. 1 ст. 837 ЦК), відповідальність за недоліки збудованого об’єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору підрядник несе відповідно до загального принципу вини (ст. 614 ЦК), що конкретизується у ч. 1 ст. 883 ЦК стосовно цього виду договорів. Тут же конкретизується і презумпція вини стосовно відповідальності підрядника.

2. Відповідно до загального правила ч. 2 ст. 883 ЦК підрядник зобов’язується відшкодувати замовникові збитки (ст. 22 ЦК), а також сплатити неустойку, встановлену законом або договором (незалежно від відшкодування збитків). Але переважному застосуванню перед цим правилом ч. 2 ст. 883 ЦК до договорів підряду на капітальне будівництво відповідно до ч. З ст. 875 ЦК підлягає положення ч. 1 ст. 322 ГК [31], згідно з яким винна сторона зобов’язана сплатити штрафні санкції, а також відшкодувати збитки в сумі, не покритій штрафними санкціями. При цьому в ч. 1 ст. 322 ЦК зроблено застереження «якщо інше не встановлено законом». Виникає необхідність встановити, до якого саме закону посилає це застереження. Вище було зазначено на те, що в силу ч. З ст. 875 ЦК положення Господарського кодексу про підряд на капітальне будівництво слід визнати спеціальними, а отже, такими, що підлягають переважному застосуванню до цих відносин. Застереження «якщо інше не встановлено законом» ніколи не слід тлумачити як таке, що відсилає до загального закону. Це означає, що таке застереження, що міститься у ч. 2 ст. 322 ГК, відсилає до спеціального закону, який на цей час відсутній, а не до загального правила ч. 2 ст. 883 ЦК. Стосовно неустойки (пені), сплаченої підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, встановлюється оригінальна правова конструкція, відповідно до якої раніше сплачена підрядником неустойка має бути повернута замовником, якщо всі роботи підрядник закінчив до встановленого договором граничного строку.

3. Правило п. 112 Загальних умов укладення та виконання договорів в капітальному будівництві [334] про відшкодування моральної шкоди за порушення зобов’язань, на які поширюється дія цього нормативно-правового акту, не підлягає застосуванню, оскільки відповідно до ст. 611 ЦК і ч. 1 ст. 225 ГК відшкодування моральної шкоди може передбачатись законом і договором. Встановлення такого обов’язку підзаконними нормативно-правовими актами не передбачається. І все ж стягнення моральної шкоди, завданої порушенням договору будівельного підряду, є можливим на підставі загальних правил ст. 883 ЦК.