Стаття 710. Відшкодування різниці в ціні у разі заміни товару, зменшення ціни і повернення товару неналежної якості

1. У разі заміни товару з недоліками на товар належної якості продавець не має права вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором купівлі-продажу, і ціною товару, яка існує на момент заміни товару або постановлення судом рішення про заміну товару.

2. У разі заміни товару неналежної якості на аналогічний, але інший за розміром, фасоном, сортом тощо товар належної якості відшкодуванню підлягає різниця між ціною заміненого товару і ціною товару належної якості, що діють на момент заміни товару або постановлення судом рішення про заміну товару.

3. У разі пред’явлення вимоги про відповідне зменшення ціни товару для розрахунку береться ціна товару на момент пред’явлення вимоги про зменшення ціни, а якщо вимогу покупця добровільно не задоволено продавцем, — на момент постановлення судом рішення про відповідне зменшення ціни товару.

4. У разі відмови покупця від договору та повернення продавцю товару неналежної якості покупець має право вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент добровільного задоволення його вимоги, а якщо вимогу добровільно не задоволено продавцем, — на момент постановления судом рішення.

5. Якщо на час виконання рішення суду про відшкодування різниці в ціні у разі заміни товару, зменшення ціни або повернення товару неналежної якості підвищилися ціни на цей товар, покупець із цих підстав може заявити додаткові вимоги до продавця.

1. Частина 1 ст. 710 ЦК установлює, що покупець не має права на відшкодування різниці в цінах (при зменшенні ціни) у випадках заміни товару з недоліками на товар належної якості. Підкреслимо, що це законодавче положення, як випливає із його контексту (у цьому положенні йдеться про ціну товару, тобто товару, що був придбаний покупцем) застосовується у випадках, коли товар неналежної якості й товар, який надається покупцю в порядку заміни, є аналогічними настільки, що між ними не існує різниці в ціні. Якщо ж на вимогу покупця здійснюється заміна товару з недоліками на доброякісний товар, що є іншим за розміром, фасоном, сортом тощо, а тому і має іншу ціну, здійснюється відповідний перерахунок. Отже, цей перерахунок стосується різниці в цінах товару з недоліками і товару, який надається покупцеві на заміну недоброякісного. Перерахунок здійснюється за цінами, що діють на момент заміни товару або на момент постановлення судом рішення про заміну товару.

2. У сфері дії Закону «Про захист прав споживачів» переважному застосуванню підлягає абзац перший ч. 7 ст. 8 названого Закону, який не передбачає відшкодування покупцеві різниці в цінах у разі заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та зміни ціни в період від придбання товару до його заміни. Якщо ж здійснюється заміна товару на товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації), тобто на товар, що має іншу ціну, що передбачає необхідність здійснення нового розрахунку між сторонами, то такий розрахунок здійснюється по-різному залежно від того, відбулось підвищення чи зниження ціни: 1) якщо ціна підвищилась, то різниця в цінах визначається на день обміну; 2) якщо ціна знизилась, то різниця в цінах визначається за цінами, що існували на день купівлі (абзац другий ч. 7 ст. 8 Закону «Про захист прав споживачів»). Звідси логічно випливає правило про сприяння покупцеві. У таких випадках при заміні товару з недоліками на аналогічний товар, що має ту ж ціну, також не передбачається будь-яке відшкодування різниці в ціні, що виникла внаслідок її зміни в період від дня придбання товару неналежної якості до дня його заміни, на користь будь-якої із сторін договору купівлі-продажу.

3. Якщо пред’явлено вимогу про зменшення ціни недоброякісного товару, то для розрахунку береться ціна товару на момент пред’явлення вимоги про зменшення ціни або на день постановлення судом відповідного рішення (у разі розгляду спору судом). Закон «Про захист прав споживачів» спеціального правила з цього приводу не встановлює. Тож і до відносин з участю споживачів застосовується викладене вище правило ч. 3 ст. 710 ЦК. Це загальне правило виключає застосування до відносин з участю споживачів за аналогією правила про максимальне сприяння споживачеві, що випливає із абзацу другого ч. 7 ст. 8 названого Закону.

4. У разі відмови покупця від договору і повернення недоброякісного товару продавцеві, покупцеві повертається сплачена за товар грошова сума (п. 4 ч. 1 ст. 708 ЦК; п. 1 абзацу другого ч. 1 ст. 8 Закону «Про захист прав споживачів»). Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 710 ЦК покупець має право на відшкодування різниці в ціні (у разі її підвищення). Продавець у разі зменшення ціни права на відшкодування різниці в ціні не має. Такі ж правила, але за допомогою інших формулювань, установлені абзацом третім ч. 7 ст. 8 Закону «Про захист прав споживачів».

5. За період від дня постановлення судом рішення про заміну товару (ч. 1, 2 ст. 710 ЦК), про зменшення ціни (ч. 3 ст. 710 ЦК), про повернення сплаченої за товар суми (ч. 4 ст. 710 ЦК) до дня виконання судового рішення ціна на товар може підвищитись або знизитись. Зниження ціни на відповідні правовідносини не впливає. У разі підвищення ціни покупець має право пред’явити до продавця додаткові вимоги. Такі вимоги можуть бути пред’явлені безпосередньо до продавця або шляхом звернення з позовом до суду. Звертає на себе логічна непослідовність цього правила: його застосування до відносин, передбачених ч. 3, 4 ст. 710 ЦК є логічним, оскільки ці законодавчі положення передбачають урахування динаміки цін. Частина 1, 2 ст. 710 ЦК не передбачають урахування динаміки цін. Але і до правовідносин, передбачених ч. 1, 2 ст. 710 ЦК, застосовується правило ч. 5 ст. 710 ЦК, яке надає покупцеві право пред’явити до продавця додаткові вимоги у разі, якщо за період від постановлення судом рішення до його виконання відбулось підвищення цін.